Забута мелодія дитинства. Для кожного вона звучить по - різному.
Для одних - вона весела та безтурботна, для інших - трепетна і ніжна. Але для всіх - рідна та неповторна і неодмінно пов'язана зі школою. У суботу 25  лютого Гузіївська ЗОШ І – ІІІ ступенів радо приймала своїх випускників, які 10,20,30,40,50 років тому залишили стіни рідної школи. 
Приємно було бачити колишніх учнів школи, які подолали чималий шлях, щоб зустрітися із друзями,  вчителями. Пройшли роки, вони  змужніли та подорослішали, у когось вже діти, у когось -  онуки, а школа і надалі залишається тією доброю школою, якою вони  її пам’ятали. Щороку вона, як і кожна жінка, чепуриться, підмальовується, намагається приховати свій вік, і з нетерпінням очікує на прихід своїх колишніх учнів. Теплі, щирі обійми старих друзів, посмішки – все свідчило про те, що ця зустріч бажана та необхідна людям, яким є про що згадати. Бажаними гостями були вчителі-пенсіонери школи: Корпан  Павліна Андріївна, Дяків Людмила Олексіївна, Корпан Богдан Дмитрович, Остапів Ірина Іванівна, Мельникович Ольга Миколаївна, Корпан Надія Дмитрівна, Хурт Володимир Миколайович. В актовому залі школи панувала дружня атмосфера, лунав щирий сміх та хороші слова про випускників.