Каталог статей

       Кожному вчителю знайомі словосполучення «важкий підліток». Із чим вони асоціюються? Дуже багато витрачених сил, часу, нервів, а також очікування неприємностей, безсилля і разом з цим – радість перемог, нехай маленьких, але все ж таки перемог.

   Під «важкими» школярами розуміють, такі діти, порушення поведінки яких нелегко вправляються. Ці «важкі діти» потребують індивідуального підходу з боку дорослих. Це не є погані, безнадійно зіпсовані школярі, як неправильно вважають деякі дорослі, а ті, що потребують особливої уваги і участі оточуючих.

   Основні причини труднощів у вихованні окремих школярів у неправильних відносинах у родині, у прорахунках школи, ізоляції від товаришів, у прагненні ствердити себе будь – яким способом і в будь – якій групі.

   Учень, не маючи механізмів захисту від впливу негативних факторів, є дуже вразливий. І на тлі сімейних проблем, економічної незахищеності родини, впливу телебачення, виникає низка емоційних розладів та відхилень у поведінці дитини, що позначається на її розвитку загалом.

   Тому ми повинні пам’ятати що кожна дитина – це особистість, це – величезний світ бажань, переживань та емоцій і важливим нашим фактором у вихованні таких дітей є насамперед взаєморозуміння, допомога, співпраця і завжди пам’ятати що ці діти не є безнадійними а тільки хочуть трохи більше уваги.

    Зміни що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, зумовили  загострення проблеми допомогти дітям із так званою «важкою» поведінкою і розробку діючої системи заходів з профілактики та реабілітації цієї групи молоді.

Чого суспільство очікує від школи?

1.   Створення в школі умов, які не провокують девіантної поведінки, а розширюють  безпечний для дитини простір, у якому їй добре і цікаво.

2.   Корекція взаємин у родині, формування у батьків позиції довіри до школи.

3.   Створення програми що сприятиме зниженню рівня злочинності серед учнів.

            Що реально може зробити класний керівник?

1.   Надати своєчасну  психолого – педагогічну підтримку дитині, яка опинилася в складній життєві ситуації.

2.   сприяти формуванню в дітей і підлітків «здорових» моделей способу життя, що надають можливості для реалізації особистісного потенціалу.

3.   Сприяти підвищенню психолого – педагогічної компетентності дорослих (батьків, педагогів).

4.   Залучити до виховного  процесу школи,  представників громадськості.

5.   Протистояти залученню підлітків до злочинної діяльності.

Як розмовляти з важким підлітком?

Під час розмови з підлітком необхідно позбутися повчального тону і приділити час і увагу тільки співрозмовнику, при цьому дотримувати деяких правил:

-        поважати співрозмовника;

-        говорити з ним як з рівним;

-        аргументувати свою точку зору, залишаючи за підлітком право розділяти її або забезпечувати;

-        показувати що він цікавий як людина і співрозмовник;

-        дотримуватись кодексу честі;

-        учитель має право бути не компетентним у якійсь  сфері життя і визнає таке саме право за підлітком;

-        розмовляти тільки про те, про що підліток готовий говорити, «не лізти в душу», надати йому право на мовчання;

-        бути готовим вислухати шокуючі подробиці життя підлітка й підтримати його;

-        делегувати підлітку відповідальність за власну поведінку і ухвалення рішень;

-        дотримуватись правила на конфіденційність приватної бесіди;

-        бути толерантним до звичок, способу життя та ідеалів.

Практичний психолог: Кулак Н.М.

              Про що розмовляти з важким підлітком?

1.   Навчання – улюблені і не дуже предмети, причини неуспіху, взаємини з учителями, участь у громадських роботах, порушення дисципліни.

2.   Плани на майбутнє щодо продовження навчання, вибору професій, здатність враховувати майбутні труднощі, і тверезо оцінювати свої можливості.

3.   Взаємини з однолітками: перевага одного близького друга або компанії приятелів, становище серед товаришів («душа компанії», «переслідуваний», «ізгой», «незалежний одинак» тощо), причини вибору приятелів.

4.   Захоплення сьогодні і в минулому( під чиїм впливом було зроблено вибір, які досягнуті результати).

5.   Взаємини з батьками, внутрішньосімейні стосунки: склад родини (хто названий першим, про кого забув згадати, хто займався його вихованням, з ким у родині конфліктні взаємини, причина конфлікту)

6.   Порушення поведінки в минулому: прогули занять, дрібне хуліганство, паління, вживання алкоголю, знайомство з наркотичними речовинами, втечі з дому, чи був затриманий або взятий на облік міліцією.

7.   Найскладніші події в минулому й реакція на них. Наявність колись в минулому суїцидних думок. Перенесені захворювання. Наявність порушення сну, апетиту, самопочуття, настрою.

8.   Сексуальні проблеми:

–      перша закоханість і пов’язані з цим психічні травми;

–      самооцінка своєї привабливості;

–      початок статевого життя та потайливе побоювання із приводу своєї сексуальної неповно цінності.

                               Практичний психолог: Кулак Н.М.