Каталог статей

 Проблема адаптації – це проблема, з якою стикаються щороку вчителі та психологи школи.

 Адаптація дітей, які прийшли в перший клас - це найскладніший період для найменших школярів. Зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обов’язковими справами, які вимагають відповідальності, дитина починає ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримуватись шкільного режиму.

  Психолог працюючи з такими дітьми звертає увагу на їхню готовність до навчання. Під готовністю до шкільного навчання ми розуміємо досягнення такого рівня розвитку дитини, на якому вона вже здатна взяти участь у процесі шкільного навчання. Щоб визначити їх готовність та рівень адаптації я працювала з дітьми та їх батьками.  Насамперед батькам пропонувалося заповнити індивідуальні картки супроводу молодших школярів, де можна дізнатися багато цікавого та корисного для психологічної роботи, особливо, це фізичний розвиток з народження, їх поведінка вдома, що батьки бачать в своїй дитині позитивне, а що негативне.  

   Для того, щоб дитині було легше адаптуватися в колективі та даному середовищі психолог проводить різноманітну діагностичну та корекційно - розвивальну роботу. Першим кроком до роботи з дитиною проводиться індивідуальна, первинна бесіда для знайомства. В основному для цього використовуються швидкісні тести, а також бесіда.

  Першою традиційною методикою використовується методика Керна – Йієрасика, яка визначає індивідуальні риси особистості, встановлює орієнтовний рівень розумового та психічного розвитку дитини. Вона складається з трьох завдань:

1.     Малюнок фігури людини.

2.     Наслідування прописаних літер.

3.     Змальовування групи крапок.

  З цим завдання діти справилися. За балами цієї методики діти пройшли по середньому та високому. Низького рівня не визначено.

  За допомогою комплексних стандартних завдань визначається ступінь психологічної підготовки до шкільного навчання. Цей комплекс складається із чотирьох тестів:

-    фонематичного слуху;

-    словника;

-    копіювання безглуздих складів;

-    короткочасної пам’яті та міркувань.

  Комплекс цих вправ проводився індивідуально. Діти охоче та впевнено виконували це завдання, в результаті чого були заповнені індивідуальні картки психологічного супроводу першокласника.

 Також доцільно використовувати малюнок сім’ї, де по малюнку ми можемо бачити хто для дитини яку відіграє роль, та сам статус першокласника у сім’ї. Ізольованих дітей у не виявлено так як всі діти малювали себе як члена сім’ї. Відвідувалися батьківські збори де надавалися рекомендації щодо навчання та виховання їх дітей.

  В класі навчається 16 дітей, з них 8 хлопців та 8 дівчат.  По проведеній діагностичній роботі можна сказати, що дезадаптованих дітей не виявлено: всі діти  розуміють навчальний процес, вміють читати. Тільки в трьох дітей погано розвинуте мовлення. Тут потрібна наполеглива робота дома з батьками.

  Адаптації учнів 5 – го класу також приділяється багато уваги. Діти, які переходять з початкової школи в середню стають більш розсіяні, неврівноважені, знижується успішність. Особливо це спостерігається в нашій школі, так як початкові класи знаходяться в іншому корпусі. Там ще почували себе найстаршими, а тут вони наймолодші. Дітям 5-го класу важко привикнути до всіх вчителів, так як в молодшій школі мали одного класовода; набагато більше предметів, інші назви. Вони більше переживають з приводу свого статусу в класі. Тут виникає зростання стресового навантаження, як самих учнів так і їх батьків.

  Складалася соціометрія класу в якій визначались лідери та підлідери. В основному діти підтримують старосту класу та деяких учнів з якими спілкуються і мають гарні стосунки майже всі діти. Є дитина, яку учні відкидають від свого колективу, часто через це є суперечки в класі. З цією дитиною проводиться індивідуальна робота. Та проводиться бесіда з класом.

  На початку року заповняли тест по тривожності, який дав непоганий результат так, як таким дітям притаманно пережити невеликий страх та тривожність адже відбувається період ознайомлення та пристосування до нового середовища.

  В цьому класі виявилося також і занадто енергійні діти, які часто порушували дисципліну. З ними проводилася індивідуальна робота де визначався тип поведінки та характеру, обговорювались різні бесіди та надавались психологічна підтримка і рекомендації.

  Діагностика вад особистісного розвитку (ДВОР) добре проводиться з такими дітьми де вони відповідали на запитання, що стосуються різних сторін своєї особистості. За цією методикою виявилось що багато дітей мають більше якихось прихованих здібностей, але їм ще важко зосередитись, висловити свою думку і часто це призводить до тривоги та невпевненості в собі. Тому слід звертати більше уваги на таких дітей, старатися з ними біль проводити різних бесід щодо навчання.

 Наприкінці семестру діти визначали тип темпераменту де показали себе досить енергійними, розумними та життєрадісними.

 Відвідувались батьківські збори де проводилося багато бесід щодо адаптації. Також батьки заповняли різні анкети та проходили тестування. Надавались рекомендації щодо правильного виховання дітей-підлітків.

Рекомендації вчителям: побільше звертайте увагу на таких дітей, адже вони вже не маленькі але ще і не старшокласники. Проводьте багато різноманітних бесід на різні теми. Старайтеся похвалити на уроках навіть за найменшу дрібницю. Налаштовуйте їх так, щоб вони не соромилися висловлювати свою думку. Вчіть любити та поважати свого однолітка, тоді уникнемо відхилених та ізольованих дітей. Давайте слушні поради у різних життєвих ситуаціях. Підтримуйте, заохочуйте на уроках вони цього дуже потребують. Допоможіть дітям правильно дорослішати. Багато спілкуйтеся з батьками. Тоді ми уникнемо проблем з успіхами в навчанні та вихованні.

Практичний психолог ____________Н. Кулак